Порівняльний аналіз психологічного сприйняття інформації водієм та використання систем розпізнавання дорожніх знаків
Христина Барвінська, Олег ГрицуньУ даній статті проаналізовано психофізіологічне сприйняття водіями інформації на дорозі та переваги використання засобів автоматичного використання знаків (TSR). Проведено опитування водіїв на ділянці дороги, на якій відбулася зміна організації дорожнього руху. Водіїв вибирали з різним досвідом водіння, різної вікової категорії та потребами у використанні автомобіля, але вони користувалися проїздом досліджуваної ділянки дороги і до її реконструкції. Водії транспортних засобів були поділені за віком на три категорії: віком до 25 років (1 категорія), 42 % – водії віком від 26 до 50 років (2 категорія) та 19 % – водії від 50 років і старші (3 категорія). Встановлено, що 47 % водіїв 1 категорії користуються автоматичними засобами розпізнавання дорожніх знаків, 31 % водіїв 2 категорії використовують систему TSR і тільки 22 % водіїв 3 категорії використовують систему розпізнавання дорожніх знаків. Під час опрацювання проектних схем організації дорожнього руху в середньому на ділянці відстанню 50 м встановлено 4 нових дорожніх знаки. На основі цього, було проведено додаткове опитування про запам’ятовування водіями конкретних нових знаків встановлених на досліджуваній ділянці дороги. До уваги бралися результати опитування водіїв різних вікових категорій. Досліджено, що найбільша кількість сприйнятих дорожніх знаків для 3-х категорій водіїв спостерігається на відстані від 50 до 150 м. На відстані від 50 до 150 м сконцентровують свою увагу, після 150 м забувають про змінену схему в організації дорожнього руху. Як висновок можна сказати, що водії, звикаючи до маршрутів руху, втрачають пильність, менше звертають увагу на існуючі інформаційні сигнали, що спричиняє їхні помилкові рішення при зміні організації руху на певних ділянках дороги. Запропоновано для підвищення надійності водіїв та забезпечення безпеки дорожнього руху використання автоматичних засобів розпізнавання дорожніх знаків, які не підпадають під вплив зовнішніх та внутрішніх чинників
Використані джерела
[1] Babić, D., Babić, D., & Ščukanec, A. (2017). The impact of road familiarity on the perception of traffic signs – eye tracking case study. In Environmental engineering: Proceedings of the International conference on environmental engineering (Vol. 10). Vilnius: ICEE. doi: 10.3846/enviro.2017.131.
[2] Pašagić, S., Pašagić, J., & Ščukanec, A. (2000). Influence of driver's experience on textual traffic sign efficiency depending on visibility. Promet-Traffic&Transportation, 12(3), 109-114. doi: 10.3846/enviro.2017.131.
[3] Kaber, D., Pankok, C., Corbett, B., Ma, W., Hummer, J., & Rasdorf, W. (2015). Driver behavior in use of guide and logo signs under distraction and complex roadway conditions. Applied Ergonomics, 47, 99-106. doi: 10.1016/j.apergo.2014.09.005.
[4] Sun, L., Yao, L., Rong, J., Lu, J., Liu, B., & Wang, S. (2011). Simulation analysis on driving behavior during traffic sign recognition. International Journal of Computational Intelligence Systems, 4(3), 353-360. doi: 10.1080/18756891.2011.9727793.
[5] Charlton, S.G., & Starkey, N.J. (2011). Driving without awareness: The effects of practice and automaticity on attention and driving. Transportation Research Part F: Traffic Psychology and Behaviour, 14(6), 456-471. doi: 10.1016/j.trf.2011.04.010.
[6] Iden, R., & Shappell, S.A. (2006). A human error analysis of US fatal highway crashes 1990-2004. Human Factors and Ergonomics Society Annual Meeting, 50(17), 2000-2003. doi: 10.1177/154193120605001761.
[7] Hinton, J., Watson, B., & Oviedo-Trespalacios, O. (2022). A novel conceptual framework investigating the relationship between roadside advertising and road safety: The driver behaviour and roadside advertising conceptual framework. Transportation Research Part F: Traffic Psychology and Behaviour, 85, 221-235. doi: 10.1016/j.trf.2021.12.002.
[8] Martens, M.H. (2000). Assessing road sign perception: A methodological review. Transportation Human Factors, 2(4), 347-357.
[9] Pipkorn, L., Tivesten, E., & Dozza, M. (2022). It’s about time! Earlier take-over requests in automated driving enable safer responses to conflicts. Transportation Research Part F: Traffic Psychology and Behaviour, 86, 196-209. doi: 10.1016/j.trf.2022.02.014.
[10] Traffic-sign recognition (n.d.) Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Traffic-sign_recognition.
[11] Wang, Z., Wang, J., Li, Y., & Wang, S. (2022). Traffic sign recognition with lightweight two-stage model in complex scenes. IEEE Transactions on Intelligent Transportation Systems, 23(2), 1121-1131. doi: 10.1109/TITS.2020.3020556.
[12] Kiyashko, I.V., & Zolotukhin, R.O. (2019). Justification of the distances of information support facilities. Bulletin of the Kharkiv National Automobile and Road University, 86, 167-172.
[13] Kiyashko, I.V. (2014). Taking into account the psychophysiological features of drivers regarding their perception of means of information support. Modern Technologies in Mechanical Engineering and Transport, 1, 57-61.
[14] Gulev, N.U., Zozulevskyi, V.S., & Klymenko, S.O. (2016). The influence of the driver's age on the dynamics of changing his condition in a traffic jam. Communal Management of Cities. Series: Technical Sciences and Architecture, 132, 104-109.
[15] Shvets, V.V., Veremiy, O.H., Masniuk, K.S. (2012). The influence of the urban development situation on the psychological state of drivers. Modern Technologies, Materials and Structures in Construction, 1(12), 109-112.