Використання технології доповненої реальності у підготовці фахівців з експлуатації та ремонту багатоцільової броньованої військової техніки
Олександр Шаповалов, Павло Черненко, Сергій Семенченко, Андрій Кашканов, Віталій Кашканов, Микола СкляровОдним із перспективних напрямів сучасної підготовки є максимальне занурення студентів у навчальний матеріал з метою забезпечення заглибленості навчання. Для підвищення ефективності навчального процесу активно впроваджуються нові інформаційні технології. Такою технологією є доповнена реальність (AR). Доповнена реальність дозволяє реалізувати цей підхід за допомогою смартфонів, планшетів і комп’ютерів. Зараз використовуються два підходи: маркерна та безмаркерна технологія. Використання доповненої реальності можливо як онлайн, так і офлайн. Матеріали для впровадження цієї технології в навчальний процес зазвичай готують ІТ-компанії з використанням мов і засобів програмування власної розробки, що дещо знижує доступність технології для звичайних користувачів (як викладачів, так і студентів). Мета даного дослідження – проаналізувати причини, що стримують поширення технології доповненої реальності в освітньому процесі, та запропонувати власне вирішення цієї проблеми. На прикладі використання платформи Aurasma запропоновано варіант впровадження технології доповненої реальності в процес підготовки операторів багатоцільової броньованої військової техніки. Запропонований варіант використання загальнодоступного програмного забезпечення та пристроїв для розробки та застосування інформаційної системи дозволяє студентам вивчити пристрій, принцип його роботи, особливості діагностики та обслуговування систем, агрегатів та вузлів військової машини. Запропонована технологія доповненої реальності дозволяє підвищити рівень дистанційного вивчення інформаційного матеріалу на 8,2%, а також забезпечити формування висококваліфікованих кадрів бакалаврів, магістрів або докторів філософії при впровадженні технологій дистанційного навчання у вищій школі. З розвитком технології передачі інформації 5G і вище потреба в таких інформаційних системах зростатиме. Здешевлення смартфонів, планшетів та інших пристроїв, таких як окуляри доповненої реальності, також дасть додатковий поштовх розвитку цієї технології
Використані джерела
[1] Dewey, J. (1916). Democracy and education: An introduction to the philosophy of education. New York: Macmillan.
[2] Caudell, T.P., & Mizell, D.W. (1992). Augmented reality: An application of heads-up display technology to manual manufacturing processes. In Proceedings of the 25th Hawaii international conference on system sciences (Vol.2, pp. 659-669). Kauai: IEEE. doi: 10.1109/HICSS.1992.183317.
[3] Azuma, R.T. (1997). A survey of augmented reality. Teleoperators and Virtual Environments, 6(4), 355-385.
[4] Augmented reality and virtual reality market size - global industry, share, analysis, trends and forecast 2022-2030. (2022). Retrieved from: https://www.acumenresearchandconsulting.com/augmented-reality-and-virtual-reality-market.
[5] Extended reality deserves optimism. (2021). Retrieved from: https://www.ccsinsight.com/?s=Extended+Reality+Deserves+Optimism.
[6] Akçayır, M., & Akçayır, G. (2017). Advantages and challenges associated with augmented reality for education: A systematic review of the literature. Educational Research Review, 20, 1-11.
[7] Geroimenko, V. (2018). Augmented reality art: From an emerging technology to a novel creative medium (2nd ed.). New York: Springer International Publishing.
[8] Geroimenko, V. (2019). Augmented reality games I: Understanding the Pokémon go phenomenon. New York: Springer International Publishing;
[9] Geroimenko, V. (2019). Augmented reality games II: The gamification of education, medicine and art. New York: Springer International Publishing.
[10] Zhang, X., Fronz, S., & Navab, N. (2002). Visual marker detection and decoding. In Proceedings international symposium on mixed and augmented reality (pp. 97-106). Darmstadt: IEEE. doi: 10.1109/ISMAR.2002.1115078.
[11] Mazanov, V.H., Romaniuk, V.А., & Tyshkevych, Y.Y. (2014). Use augmented reality technology for training and diagnostics automotive technicians. The Collection of Scientific Works of the National Academy of the National Guard of Ukraine, 1(23), 33-37.
[12] Reimpell, J., & Betzler, J.W. (2001). The automotive chassis: Engineering principles. Oxford: Butterworth-Heinemann.
[13] Sklyarov, М., & Shapovalov, O. (2021). Mathematical simulation of movement on a deformed supporting surface with change of tire pressure in wheel tires of a multi-purpose armored vehicle in the example of KrAZ “Hurricane”. The Collection of Scientific Works of the National Academy of the National Guard of Ukraine, 1(37), 78-88, doi: 10.33405/2409-7470/2021/1/37/237881.
[14] Sklyarov, M., Nikorchuk, A., & Shapovalov, O. (2022). Study of patency of trucks of the National Guard of Ukraine with wheel formula 6 × 6. Collection of Scientific Works of the National Academy of the National Guard of Ukraine, 1(39), 55-62.
[15] Reif, K., & Dietsche, K.-H. (2022). Automotive handbook (11th ed.). Karlsruhe: Robert Bosch GmbH.
[16] Kashkanov, A., Kashkanova, A., Podrigalo, M., Klets, D., Saraiev, O., Mikhalevich, M., & Korobko, A. (2022). Estimation parameters of braking of vehicles category M1 at Definition of circumstances road accidents. SAE Technical Paper 2022-01-1166. doi: 10.4271/2022-01-1166.
[17] Kashkanov, A., Rotshtein, A., Kucheruk, V., & Kashkanov, V. (2020). Tyre-road friction coefficient: Estimation adaptive system. Bulletin of the Karaganda University. Physics Series, 2(98), 50-59.
[18] Bogomolov, V., Klimenko, V., Leontiev, D., Ponikarovska, S., Kashkanov, A., & Kucheruk, V. (2021). Plotting the adhesion utilization curves for multi-axle vehicles. Bulletin of the Karaganda University. Physics Series, 1(101), 35-45.